SZCZYT

szczy|t♂, Р. \~tu 1. вершина ž, верхушка ž, верх;\~ góry вершина горы;\~ górski горная вершина, пик;\~ kopuły верх купола;\~ płuca анат. верхушка лёгкого; 2. верх, вершина ž; предел;\~ doskonałości верх совершенства;\~ marzeń предел мечтаний;\~ sławy вершина славы;\~ potęgi вершина могущества;godziny \~tu часы пик; 3. архит. щипец (здания);● konferencja na \~cie совещание в верхах (на высшем уровне) + 1. wierzchołek, czubek

I(m) (rzecz.) верхушкаII(m) (rzecz.) вершинаIII(m) (rzecz.) зенитIV(m) (rzecz.) кончикV(m) (rzecz.) разгар

Rzeczownik szczyt m вершина f пик m

1. верхушка 2. (górski; punkt kulminacyjny) вершина (горы, дерева; славы) 3. (wierzch; szczyt doskonałości, głupoty itp.) верх (верхушка; высшая степень, напр. совершенства, глупости) 4. (granica, maksymalne natężenie itp.) предел 5. (lata, wojny itp.) разгар 6. (sławy, rozwoju talentu itp.) апогей 7. (ściana szczytowa) торец (дома) ◊ być u szczytu быть на вершине (славы) ◊ na szczycie (np. spotkanie) в верхах (встреча, совещание, переговоры) ◊ szczyt ruchu пик движения ◊ u szczytu sławy в зените славы / в апогее славы ◊ w szczycie в пик (напр. сезона) 

szczy|t

Lehçe - Rusca lüğətdə Lehçe SZCZYT sözünün Rusca mənası nədir? Lehçe dilindəki SZCZYT sözünün Rusca dilindəki mənasını yuxarıda oxuya bilərsiniz.